Я не маю на увазі так званий small talk або бесіди про роботу/котів/новинки секс-шопу.Я говорю про справжнє спілкування від серця, коли ви можете розповісти людині про все, що у вас на душі. Про те, що вас непокоїть, що змушує нервувати, не дає спати, розриває із середини чи просто заповнює ваш розум цілком і повністю.
І, що найголовніше, ця людина не тільки вислухає вас, кивне головою, мовляв, так, це паршиво, навіть не знаю, що з цим робити. Ця людина дійсно вас зрозуміє, а у випадку необхідності ще й видасть морального ляща, щоб привести вас до тями і змусити подивитись на ситуацію з іншого, більш об’єктивного ракурсу.
Якщо в вас є така людина, бережіть її/його, наче це – ваша остання заначка антидепресантів або тепла згадка про перший поцілунок с коханою(-им). Тому що таких людей мало, і вони цінніші за золото.
Якщо в вас немає такої людини, я щиро бажаю, щоб життя звело вас с нею якомога швидше. Або щоб у вас з’явився собака – він, звичайно, поради не дасть, але радувати своїм поглядом точно буде.А ще ніколи не соромно звернутись за допомогою до спеціаліста. Можливо, набрати номер лінії довіри, якщо немає можливості оплачувати сеанси.
Зізнатись, що вам потрібна допомога – вже величезний крок у правильному напрямку. Повірте, бувають ситуації, коли самій справитись просто фізично неможливо. Навіть, якщо в вас є та сама людина, з якою можна поговорити про все.
Просто пам’ятайте: ви заслуговуєте на любов (в першу чергу, до себе), ви заслуговуєте на щастя, ви заслуговуєте на справжні почуття та барви життя.
І так, я розумію, повна гармонія із собою передбачає, що факт «необхідності» комусь не має якось впливати на вашу самооцінку і стан, але, можливо, вам зараз необхідно це почути:
Ви комусь потрібні. Іноді ви навіть і не здогадуєтесь, як впливаєте на оточуючих, можете просто не помічати цього. Але повірте, для когось ви точно дуже важливі.
Бережіть же себе.